У цій статті я розповім якими нескладними способами можна домогтися кращих результатів при друку цифрових фотографій, як правильно підготувати цифрові фотографії до друку. Розкрию деякі особливості при підготовці файлів для подальшого друку в цифрових фотолабораторіях (міні-лабах). Також торкнуся теми калібрування монітору, налаштування колірного профілю і простору RGB.

Якщо ви користуєтеся плівковою камерою - тут все просто: відклацав рулон, відніс касету в лабораторію - отримав готові відбитки. Таким же шляхом можна піти і з цифровими фотографіями, звичайно, якщо вам однаково якої якості будуть ваші знімки.

З машинним друком цифрових фотографій пов'язані деякі нюанси про які й піде мова в даній статті. Вся нижче викладена інформація ніщо інше як мій особистий досвід, яким я сьогодні ділюся з вами. Не варто сприймати цю статтю як керівництво до дії. Це всього лише поради, які ви вправі прийняти або відкинути.

Кадрування фотографії

Отже, з чого власне починається підготовка до друку - з обробки файлів в редакторі, в моєму випадку це Photoshop CS5. При підготовці тієї чи іншої фотографії ви повинні точно знати в якому форматі буде друкуватися даний файл (10х15 / 15х21 / 20х30 / 30х40 / 30х90 і т.д.) Припустимо, ви обробили фотографію в редакторі, і тепер нам потрібно його кадрувати під ті чи інші геометричні параметри.

Але звідки нам знати які параметри треба прописувати?

Попросіть співробітника міні-лаба дати вам роздруківку геометричних параметрів файлів (такі роздруківки "тримають під рукою" більшість фотолабораторій), це дозволить безпомилково встановити потрібний розмір майбутнього відбитка. Для чого це робиться?

Припустимо, ви принесли в фотолабораторію ваші знімки і хочете 40 фотографій зробити формату 10х15, 20 фото - 15х21 та 5 фото - 21х30. Співробітник міні-лаба запропонує вам додаткові послуги, наприклад, «корекція геометричних розмірів файлу». Вартість цієї послуги коливається від 6 до 10 центів за файл. Сума невелика але при друку 100 фотографій додатково доведеться віддати близько 10-и баксів за якесь кадрування. Ну та ладно, 10 баксів більше - 10 баксів менше. Проблема в іншому: яким чином оператор кадрує ваші знімки. Адже ми з вами точно знаємо, що від кадрування безпосередньо залежить сприйняття знімка.

Один і той же знімок зовсім по іншому виглядає в різних варіантах кадрування. Мені іноді доводиться близько години "крутити" одну фотографію щоб вибрати найбільш вдалий, на мій погляд, варіант кадрування. Співробітник міні-лаба (оператор) не стане морочитися з кадруванням ваших фото.

І не тому що йому незнайомі правила золотих перетинів або правила третин (хоча це теж не виключено), а з тієї простої причини, що йому ніколи возитися з величезною кількістю замовлень. Дуже часто, міні-лаби "тиснуть" на кількість а не якість. Хоча, знову ж таки, кожен по своєму розуміє слово якість. Тому, кадруємо фотографію на свій розсуд і рухаємося до наступного кроку.

Корекція різкості

Навіщо знову корегувати різкість фотографії, якщо це вже зроблено під час обробки в фоторедакторі?

Не оброблений файл відповідає тим параметрам які встановлені на камері під час зйомки, наприклад, 3872х2592, dpi 240 пікс/дюйм, вага 8Mb. Файл з такими параметрами припустимий якщо відбиток повинен бути приблизно 41х27,5 см. Але якщо ми збираємося друкувати знімки у форматі 15х21, картина роздільної здатності істотно зміниться - 2480х1795, dpi 300 пікс/дюйм.

Втрата роздільної здатності після кадрування

Таким чином, втрата роздільної здатності після кадрування істотно знизила чіткість зображення. І тепер щоб відновити різкість картинки необхідно знову коректувати різкість. В іншому випадку, відбиток вийде замиленим і розмитим. Про те які способи підвищення різкості використовую сам - докладно розписано в окремій статті. Тут зупинимося лише на базових моментах підготовки фотографій до друку.

Колірний профіль - простір RGB - калібрування монітора

У різних мінілабах друк фотографій відбувається на різних машинах. Отже, один і той же знімок буде відрізнятися по кольоропередачі якщо його надрукувати в різних фотолабораторіях.
Виникає логічне запитання: - що ж робити щоб той колір який ми бачимо на своєму дисплеї не відрізнявся від кольору на відбитку?

Все залежить від того на якій машині відбувається друк, від якості використовуваного фотопаперу, від стану використовуваних в дану хвилину проявочних розчинів і звичайно ж, від підготовки і компетентності оператора, який безпосередньо займається корекцією кольору і експозиції зображень. Але існує ще один важливий фактор, який впливає на якість передачі кольору - колірний профіль конкретної друкарської машини.

Припустимо, друкарська машина одна з кращих і налаштована відповідним чином, фотопапір вищого рівня, проявочні розчини щойно поміняли на свіжі. Але навіть всі ці найважливіші фактори не дадуть бажаного ефекту якщо ваші цифрові фотографії містять несумісний з цією машиною колірний профіль. Колірний профіль - це параметри налаштувань простору RGB конкретної друкарської машини. Залежно від цих параметрів, машина "бачить" що є що, і відповідно підбирає інтенсивність того чи іншого кольору.

Перетворення вбудованого колірного профілю у профіль друкарської машини

Підчас обробки фотографій у Фотошопі, в першу чергу необхідно перетворити вбудований колірний профіль у профіль друкарської машини, наприклад, Nikon sRGB 4.0.0.3001 міняємо на FF Frontier Print sRGB, Fujifilm, Ver 1.0.

Яким чином можна завантажити профіль друкарської машини в редактор?

По-перше, треба попросити оператора міні-лаба дати вам файл з колірним профілем їх машини.
По-друге, завантажити файл в редактор Photoshop: Редагування > Настройка кольорів > Завантажити.

Деякі співробітники відмовляють в такому проханні, отже не варто в майбутньому користуватися їхніми послугами. Якщо вам на флешку скинули файл профіля і зразки фотографій для калібрування монітора, будьте певні - тут поважають клієнта, отже, зроблять все для того, щоб ви повернулися сюди ще і ще...

Як правило, постійні клієнти користуються істотними знижками на послуги міні-лаба. У такій лабораторії ваші побажання не залишаться без уваги. Знаючи ваші уподобання, операторам буде легше догодити вам. При заповненні замовлення не забувайте вказувати на те щоб оператор залишив колір без корекції, тому що колір вже відкалібрований під їх машину в графічному редакторі.

Можливо, ваші відбитки виглядають дещо темнуватими, причиною тому може бути некоректна настройка яскравості зображення. Справа в тому, що фотографії на дисплеї виглядають дещо світліше ніж на відбитку.

Це пояснюється тим, що рідкокристалічні монітори підсвічуються світлодіодами, вони як би просвічують зображення роблячи його яскравішим. Грамотне калібрування монітора в деякій мірі допоможе уникнути цього явища. Професійне калібрування монітора - задоволення не з дешевих, але ви можете самі налаштувати тональність, яскравість, контрасність і гаму.

Для цього достатньо скористатися засобами ОС Windows. Як це зробити знайдете в налаштуваннях дисплея. Наприклад, ОС Windows7: Панель керування > Керування кольором > Додатково > Калібрування дисплея. Дотримуючись вказівок меню, пройдіть всю процедуру калібрування.

Вибір фотопаперу для друку

Вибираючи фотопапір для відбитків, необхідно знати його характеристики. Наприклад, якщо на відбитку в напівтонах, в глибоких тінях і в місцях з чорним кольором помітний шум - такий фотопапір слабо контрастний, і годиться лише для яскравих насичених сцен. Але якщо ваші знімки зроблені в складних умовах освітлення, наприклад портрет у студії з чорним фоном, або нічна зйомка, де більшу частину кадру займає глибокий чорний фон, в такому випадку треба застосовувати контрастний фотопапір, де чорний колір не перетворюється в кашу.

Kodak Professional ENDURA paper

Наприклад, Kodak Professional ENDURA paper, - один з кращих фотопаперів, де чорний колір залишається чорним як в напівтонах, так і в глибоких тінях. Також даному фотопаперу властива відмінна передача кольору шкіри. І на кінець, цей фотопапір (шовк) здатен захистити фотографію від несанкціонованого копіювання: після сканування, на копії залишаються крапки.

Глянцева чи матова?

Тут треба враховувати як побажання замовника, так і певний художній аспект. Наприклад, якщо портрет видрукуваний на шовку (матовий папір), він виглядає більш художньо ніж на глянці.
На глянцевому папері зображення немов-би більш живе в порівнянні з матовим, але, на жаль, менш практичне. На глянці більш помітні сліди від пальців та плям від різного роду рідин, що не додає естетичного задоволення від перегляду фотографії.

Також глянець не найкращим чином веде себе в фотоальбомі під плівкою, або під склом у рамці; бульбашки і прилиплі ділянки фотоемульсії нещадно знижують гідність хорошої фотографії. На цьому поки що все, дякую за увагу.