Якщо ви вперше збираєтеся відвідати місто Львів і хочете дізнатися що тут можна подивитися, куди піти щоб побачити пам'ятки міста, де краще сфотографуватися щоб залишити на пам'ять незабутні знімки про поїздку, які в цьому місті є цікаві місця, в цій статті ви знайдете відповіді на всі ці питання.
Припустимо, ви приїхали до Львова на пару днів і задаєтесь питанням: що можна встигнути подивитися у Львові за 2 дні? За ці кілька днів ви можете побачити дуже багато якщо будете знати місце розташування всіх красивих і цікавих місць у центральній частині міста.
Радіус розкиду найсмачніших пам'яток старої частини Львова становить приблизно 3 км.
Значить, щоб відвідати всі визначні пам'ятки в найкоротший термін, вам не обов'язково користуватися своїм чи громадським транспортом.
Більше того, ви втомитеся шукати місце для паркування свого автомобіля в центрі міста у вихідні дні, а якщо будете їздити на таксі або маршрутках, багато цікавих місць можна не помітити й пропустити.
Найкраще ходити по Львову пішки, так ви точно все побачите і встигнете зафіксувати на ваш фотоапарат або відеокамеру. Щоб ваші знімки були технічно якісними, потрібно знати деякі тонкощі фотозйомки, про які піде мова далі.
На фото вище, символ міста Львова — цар звірів, якого можна споглядати на площі Ринок біля входу в Львівську ратушу, в якій, як і сотні років тому, розташовуються Львівська міськрада і міська адміністрація. Насправді, вхід до ратуші охороняють два леви, я зняв одного з них (той який праворуч), мені він здався більш виразним по композиції і світлотіні.
Я трохи захопився красенями левами і не з того почав свою розповідь про Львівські пам'ятки. До цих чудових левів ми ще повернемося в наступній частині статті, а зараз поговоримо про те, що перше ви побачите вибравшись з Ж.Д. вокзалу.
Отже, ритмічний стукіт коліс і скрип рейок залізниці позаду. Пройшовши парочку сотень метрів по вулиці Чернівецькій, ви вийдете на одну з найдовших вулиць Львова — вулиця Городоцька. Повернувши наліво в сторону площі Кропивницького, ви побачите величний храм святої Ольги-Єлизавети (на фото нижче), шпилі якого ви напевно помітили ще з головного входу Ж.Д. вокзалу, правда, якщо ваш багаж не виявився занадто важким.
Храм святої Ольги і Єлизавети не завжди носив таку назву. До 1991 року він називався костелом святої Ельжбети. Цю назву до цих пір можна зустріти в довідниках стародавньої архітектури. Храм створений в неоготичному стилі за проектом архітектора Теодора Талевського в 1903-1911 роках, висота храму 85 метрів, всередині є духовий орган складається з 73-х труб.
Ви напевно звернули увагу на незвичайну синяву неба на цих фото. Тут я нічого додатково не підфарбовував в Фотошопі, це природний колір неба. Якщо ви хочете отримати на своїх фотознімках таке ж шикарне небо, фотозйомку слід проводити в другій половині дня (ближче до вечора). Ці фото я зробив у середині червня близько 7-ої години вечора.
Сонце знаходилося позаду мене і трохи праворуч (під гострим кутом відносно вісі об'єктива), що дало можливість відобразити хмари і природний колір неба. Якби кут падіння сонячного світла був більш тупий, наприклад, градусів 45-50, все небо або якась його частина вийшло б занадто яскраве або майже біле; довелося б використовувати градієнтний або поляризаційний світлофільтр.
Підійшовши до храму ближче (фото вище) в надії зняти його цілком без зайвих елементів композиції, нас очікує неприємний сюрприз: — храм в кадр не поміщається! Як бути в такій ситуації? Перше що приходить в голову — відійти на кілька метрів назад... але тут засада — відходити нікуди, позаду проїжджа частина з інтенсивним рухом.
Друге що звалюється на думку — прикрутити "ширік" до "бодіка" (ширококутний об'єктив типу «Риб'яче око» з кутом зору 180°). Але згадуючи про те, що у вас такого скла може не виявитися, раджу зробити 6 кадрів верхньої та нижньої частин споруди з великим перекриттям (ліва частина храму, центральна і права) які потім склеємо в Фотошопі в один кадр інструментом Photomerge.
Храм вражає своєю запаморочливою висотою (на фото вище, головний вхід в костел святої Ельжбети). Його гострі шпилі немов-би врізаються в небо. Незвичайну красу фасаду храму святої Ольги-Єлизавети можна розглядати нескінченно довго, але ми робимо кілька кадрів з різними ракурсами і рухаємося в центральну частину міста — вниз по Городоцькій (вулиця зліва від храму), інакше ризикуємо не встигнути за 2 дні обійти всі найсмачніші місця Львова.
Вид костелу святої Ельжбети з вулиці Городоцької, по якій ми рухаємось в центр міста.
Повна назва оперного театру звучить так: Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Побудований в 1897-1900 роках, є пам'яткою архітектури. Саме його ми зустрінемо в кінці вулиці Городоцької, яка впирається в проспект Свободи — найжвавіше місце Львова.
Проспект Свободи у вихідні дні нагадує мурашник, тут завжди дуже багато людей не залежно від пори року і погодних умов. Якщо ви хочете зняти Львівську оперу без натовпу туристів, потрібно знімати в будній день рано вранці після світанку, коли тут бродять самотні жайворонки та місцеві жителі що біжать по своїх справах.
Щоб отримати фотографію Львівської опери без людей, наприклад, як на 20-ти гривневій купюрі, потрібно зробити кілька кадрів з однієї позиції, з деяким проміжком часу, а потім в графічному редакторі накласти всі ці кадри шарами один на одного і затерти зайві елементи. Можливо, коли-небудь я напишу урок про те як це зробити, тут немає нічого складного, сподіваюся, ви вловили суть цього методу. Щоб продовжити знайомство з пам'ятками історичної частини міста, запрошую вас в другу частину статті про красиві місця Львова. Ваші враження про Львів і його визначні пам'ятки можете залишати в коментарях під статтею.